Відпочивай… Весняний вільгий вечір,
мов шаль зірчаста, ліг землі на плечі,
і відпливли у сиву порожнечу
тривог човни…
А я твоїм подихаю мовчанням,
до снів німих молитвою причалю,
щоб уберіг нас янгол від печалей
і від війни…
Жаских заграв уже затихли кроки…
Я поряд, любий, – спи, і ненароком
оцей всевладний богоданий спокій
не віджени…