Никола Вапцаров
ЗБУДУЄМ ЗАВОД
Збудуєм завод,
великий завод,
щоб мури
з бетону важкі!
Мужчини й жінки,
народ,
збудуймо завод,
щоби жити!
А смерть обніма
дітей, бо нема
ні сонця,
ні їжі в халупах.
Світ – наче тюрма.
Мужчини й жінки, народ,
ні кроку назад!
Збудуєм завод,
щоби жити!
А смерть обніма
дітей, бо нема,
нема їм від сонця тепла.
А ми? – Як та дика
й слухняна юрма,
що мовчки
те все прийняла.
У зведених нами мережах
невпинно струмить,
приборкана кров наша
плине
мережами тими
і рухає наше життя,
все змітає,
крушить,
й на наших очах
відбувається те
незбориме.
Ми нігтями лупали скали.
В гранітах
тунелі пробили.
Багатства землі відшукали
і рейками
все оповили.
Антени стриножили хмари,
і скоро
у просинь
стримлять
хмарочоси,
глянь в небо просторе угору —
сталеві
кричать
альбатроси.
Братове,
я висловлюсь ясно —
виною біди —
не прогрес,
я знаю прекрасно,
не він є та сила руїнна.
І ми за прогрес невпинний.
Збудуєм завод,
великий завод,
щоб мури з
бетону важкі.
Мужчини й жінки,
народ,
збудуймо завод, щоби жити!
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригінал:
Никола Вапцаров
ЩЕ СТРОИМ ЗАВОД
Ще строим завод,
огромен завод,
със яки
бетонни стени!
Мъже и жени,
народ,
ще строим завод
за живота!
Децата ни мрат
в отровната смрад,
без слънце,
в задушни коптори.
Светът е затвор.
Мъже и жени, народ,
ни крачка назад!
Ще строим завод
за живота!
Децата ни мрат
в задушната смрад
със жадни за слънце очи.
А ние? — Бездушно
превиваме врат
и мълчиме,
позорно мълчим.
Прокарахме мрежи
и в тях укротена тече,
да, нашата кръв
преминава
в проводните мрежи
и движи живота
а той ни помита,
влече
и ние го гледаме
с тъпа, наивна
небрежност.
Със нокти дълбахме скалите.
В гранита
тунели пробихме.
Опасахме с релси земята,
в недрата й
всичко открихме.
Антени замрежват небето,
където
в мъглите
забити
са небостъргачи,
а още нагоре в простора
стоманени
гарвани
грачат.
Другари,
да бъдем наясно —
не удрям клеймо
на прогрес
и знам прекрасно,
че не прогреса е, който ни души.
И ние не ще го рушим. —
Ще строим завод,
огромен завод,
със яки
бетонни стени.
Мъже и жени,
народ,
ще строим завод за живота!
Източник:
Издание Никола Вапцаров. Съчинения, „Български писател“, С. 1979, под редакцията на Бойка Вапцарова