Я по бiлому свiту,
наче лiрник слiпий,
все блукаю-шукаю,
де Богу не брешуть.
В моїй хаті сьогодні
смердюча ця цвіль
і нікого немає,
хто б вилікував нежить.
Хто б сказав, як отруйна
в моїй хаті чума,
чесно, дивлячись в очі
цієї мерзоти.
I мені більше місця
в моїй хаті нема.
Хто я? – лiрник слiпий,
безпритульній босотой
буду в світі блукати
і правду шукати.
Бо неможно спiвати
брехню, та й в неволi.
Небо - дах мiй, весь світ
моя хата. Багато
в серці вiльних пісень.
Ось така моя доля.
Ось така моя доля.
у Росії-матусі,
краще так, безпритульно,
ніж в обіймах її.