Люба, мила матiнко моя

Наталия Лобач
Люба, мила матінко моя,
Ти радієш, діти виростають.
І яскравим променем зоря,
І на віях сльози тихо сяють.

Вишиваєш зорі в небесах,
У полях квітучих пишні роси,
Кольори веселки у стрічках
Заплітаєш донечці у коси.

Ти дивуєш Всесвіт весь - Любов
Серця материнського всесильна.
І молитвами твоїми знов
Доля подарунком буде сину.

Кожному призначено своє,
Та тобі піти від нас ще рано.
Хай тобі зозуля накує
Довгих літ, рідненька наша мамо.

22. 03. 2014