Антология украинской дооктябрьской поэзии – Йосип
вторая половина XYIII в. (украинская народная песня)
Ой под вишенкой, под черешенкой
Стоял старый с молодой, будто с ягодкой.
И просилась она, и молилась она:
Пусти меня, старый дед, на улицу погулять!
Я и сам не пойду, и тебя не пущу,
Ведь ты меня старенького да оставишь на беду.
Куплю тебе хатку, еще сеножатку,
И ставок с хуторком, и вишневым садком.
Не хочу я хатки, даже сеножатки,
Ни ставка, хуторка, ни вишневого садка.
Ой ти старый дедуган, изогнулся как дуга,
А я молодая - всю ночь прогуляю.
Ой вы сгиньте – пропадите, все старые кости
Не сушите, не крушите моей молодости.
Ты на печке: кахи-кахи! А я с молодым: хихи-хихи!
Ты всё спишь, а я пла`чу, только годы свои трачу.
Март, 2014г.
(Иллюстрация автора)
(оригінал)
ОЙ під вишнею, під черешнею
С тояв старий з молодою, як із ягодою.
І просилася, і молилася:
П усти мене, старий діду, на улицю погулять!
Ой і сам не піду, і тебе не пущу,
Бо ти мене старенького покинути хочеш.
Куплю тобі хатку, іще сіножатку,
І ставок, і млинок, і вишневенький садок.
Ой не хочу хатки, і ні сіножатки,
Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.
Ой ти старий дідуга, ізінувся, як дуга,
А я молоденька, гуляти раденька…
Ой ізгиньте-пропадіте, всі старії кості,
Не сушіте, не крушіте моєї молодості.
Ти в запічку: кахи-кахи! Я з молодим: хихи-хихи!
Ой ти все спиш, а я пла`чу, тільки літа марно трачу.