Не говори печальными глазами,
когда и слову сила не дана.
Так прорастает нежность, зреет пламя,
Грядет предгрозовая тишина.
Ты снился? Был мечтою или явью,
дурманом, черной магией чела?..
Как между нами радуга сияла!
Какая пропасть ныне пролегла!
Я не скажу - любимый: даже память
бледнеет, но однажды обернись.
Шли наши судьбы разными путями.
На перепутье судьбы обнялись.
()()()()()()()()()()()()()()
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
—————————