мій смак недоречно зіпсований
твоїм фірмовим поглядом в самісіньку душу
та посмішкою,що коли бачу,то мушу
вибухнути
злетіти
розтанути
згоріти на місці
зомліти
тобою не можна не марити
ти - найчудотворніша в світі
дала мені приклад зневажливо -
шаблон естетичного смутку
я схожу етапами з глузду
і в мене розлад не тільки у шлунку
скрізь очі твої виглядаю
порівнюю зріст та постать
я ж нібито вже дорослий
і досвіду в мене вдосталь
але знов кричу,сподіваюсь
шукаю знайоме обличчя
ця звичка від тебе, кохана -
мерзосвітна розпачлива звичка надії у себе
та трошки в майбутнє
мабуть не сумісне
мабуть безрозсудне
мабуть не щасливе
не довге
не нове
і вже без любові -
твоєї любові
але я чекаю, тримаючи в собі
подобу зіпсовану твоєю особою