Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2014/03/30/574
Пробач, пробач, мені пробач
За сум і біль та серця тугу,
Я не коханій, пишу другу,
Не побивайся і не плач...
За вибір мій і за рядки,
Що цілували твою вроду,
Хмелів мій розум, насолоду
Давно не знав він вже роки...
Я малював словами рай,
Сади, що завжди стоять в цвіті,
Вплітав у коси дивні квіти.
Але для чого...Не питай...
Забудь, забудь, про все забудь,
Що в снах ще бачу твої очі,
Але не будуть наші, ночі,
Одним повітрям не дихнуть...
Пробач...пробач... вірші забудь.
П.В.М. 4.04.2014г.