Ліна Костенко
* * *
Все, що буде, було і що є на Землі,
І сто тисяч разів уже бачене й чуте,
Сірі вузлики ранку – твої солов’ї,
Все це тільки одне нерозгадане чудо.
Знаю склад біосфери, структури кислот,
Все, що є у природі, приймаю, як даність.
Я, людина двадцятого віку – і от,
Зачудована, бачу лише первозданність!
* * *
Всё, что было и будет, и есть на Земле,
Надцать раз уже видено, слышано чутко,
Но опять узелки серых утр – соловьи –
Удивляют своим неразгаданным чудом.
Мне известен состав биосферы, кислот,
Я природу саму принимаю, как данность.
Я – ребёнок ХХ века, и вот –
Очарована миром, гляжу в первозданность.
17.09.03