не геній витворчого роду,
що плетиво плете безцінне -
він - зойк обдертого народу,
й оте насіння,
що з нього вироста Вкраїна -
єдина в світі
держава, де своє - своїми
ледь що не вбите.
вона - одужає? восхресне?
мо` й Бог не зна се...
де ти, де ти, Вкраїни весно?
мовчиш, Тарасе?
нашої ж крові бо
Дніпро ген виніс
у сине море,
а не ворожої...
ото й журимось -
прости нас Боже!
та Він й простить -
бо всеблагий же Він -
все свого часу,
а ми молитися
та от журитися
слідом Тарасовим
так й будемо собі?
аж ген допоки
не змиє в море синє
всю кров ворожу оту
із України всієї
наш Дніпр широкий!
19-20 січня 2014