Василь Симоненко. Чары ночи

 
Василь Симоненко  
(1935 – 1963) 


ЧАРЫ НОЧИ

Давно стемнело. Ночь – невесома. 
Сияет город, как дивный храм. 
Горят на стенах любого дома
Глаза-квадраты оконных рам. 

И чары ночи, что так знакомы, – 
Вам все подвластны, покорны вам. 
Сквозь тьму из окон – огней изломы,    
В домах же столько идиллий, драм! 

Там жизнь слагает свои сюжеты, 
Там каждый к битве с судьбой готов,   
Там, искушая, звенят монеты, 
Там пыль-отрава – из всех углов. 

Там погибают творцы, поэты, 
Но... И выходят из тех домов.  

02.10.1956  

(перевод с украинского – 
Валентина Варнавская) 


*   *   *   

Василь Симоненко  
(1935 – 1963) 


ЧАРИ НОЧІ

Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.

Ці чари ночі такі знайомі –
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, – ідилій, драм!

Там заплітають життя тенети,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать монети
І рве легені отруйний пил.

Там гинуть вчені, митці, поети, 
Але... Й виходять вони звідтіль.

02.10.1956