Моя рідная ненько,
Сонце хмари закрили,
Вітер з півночі віє,
Не зігріє теплом,
Що ж тобі, моя мамо,
Крають серце і душу
Чужі люди лихії,
Що ввійшли майже в дім?!
Оповили брехнею
Твоїх доньок, а сина
Відірвали із болем
Від натруджених рук,
А колишнії друзі
Відвернулись від тебе-
Обіцяли багато,
та все марний їх труд!
Не журися, рідненька!
Сонце хмари розсіє,
Білий голуб, нарешті,
Полетить в височінь!
Чорний крук не здолає
Правди Божої силу,
Правда ж, ненько, з тобою
Чиста й світла, як дзвін!
13. 04. 2014р.