Самотнiсть вдвох.Що може бути гiрше?
Нема поваги, спiльної мети.
I кожен розумiє – буде лiпше,
Коли дощенту всi сгорять "мости".
Поволi вiдцвiтає, вiдмирає,
Як гiлка, вiтром зламана, любов.
Байдужiсть, мов отрута, нас вбиває,
Аж поки захолоне в тiлi кров...