На фотографии: АНТОНИО МАЧАДО
(NOTA: la pagina STIHI.RU no tiene los signos: ACENTO y TILDE).
ANTONIO MACHADO –
АНТОНІО МАЧАДО
CAMINOS DE CASTILLA - ДОРОГИ КАСТІЛІЇ
* * *
Luz del alma, luz divina,
faro, antorcha, estrella, sol...
Un hombre a tientas camina,
lleva a la espalda un farol.
* * *
Світло душі, світло чарівне,
маяк, факел, зірка, сонце...
Людина ліхтар несе за спиною,
хоча сама крокує наосліп.
* * *
Dices que nada se crea?
No te importe, con el barro
de la tierra haz una copa
para que beba tu hermano.
* * *
Ми не створюєм, кажеш, нічого?
Ти дарма не кажи пустого,
А зроби краще з глини келих,
Щоб твій брат міг пити із нього.
* * *
Todo pasa y todo queda,
pero lo nuestro es pasar,
pasar haciendo caminos,
caminos sobre la mar.
* * *
Все минає і все залишається,
та наша доля - пройти;
пройти, за собою дороги лишаючи,
залишати над морем шляхи.
LA PRIMAVERA
La primavera besaba
suavemente la arboleda
y el verde nuevo brotaba
como una verde humoreda.
Las nubes iban pasando
sobre el campo juvenil...
Yo vi en las hojas temblando
las frescas lluvias de abril.
В Е С Н А
Нежно весна целовала
ожившим дыханием рощу.
Новая жизнь пробуждалась
облаком светло-зелёным.
Медленно облако плыло
над полем помолодевшим...
Я в листьях дрожащих увидел
фрески дождей апрельских.
R E N A C I M I E N T O
Galeria del alma...El alma ninia!
Su clara luz risuenia;
y la pequenia historia;
y la alegria de la vida nueva...
Ah, volver a nacer y andar camino,
ya recobrada la perdida senda!
Y volver a sentir en nuestra mano
aquel latido de la mano buena
de nuestra madre... Y caminar en suenios
por amor de la mano que nos lleva.
В І Д Р О Д Ж Е Н Н Я
Галерея душі... Душа - дитина!
Чарівний світ усміхненого променя;
Життя нового радосте первинна!
Душа в житті - малесенька історія.
Відроджуватись знов і знову йти
Шляхом поверненим від втрати до мети.
Пульс маминої доброї руки
В своїй відчути - щастя то яке!
І знов щасливо і замріяно іти
З любовію руки, що нас веде.
P R E L U D I O
Mientras la sombra pasa de santo amor,hoy quiero
poner un dulce salmo sobre mi viejo atril.
Acordare las notas del organo severo
al suspirar fragante del pifano de abril.
Maduraran su aroma las pomas otoniales,
la mirra y el incienso salmodiaran su olor;
exhalaran su fresco perfume los rosales,
bajo la paz en sombra del tibio huerto en flor.
Al grave acorde lento de musica y aroma,
la sola y vieja y noble razon de mi rezar
levantara su vuelo suave de paloma,
y la palabra blanca se elevara al altar.
П Р Е Л Ю Д І Я
В той час, коли відходить тінь святого ніжного кохання,
Солодкий псалм я хочу взяти над старим пюпітром
І підібрати ноти на суворому органі
В пахучому зітханні флейти квітня.
Наллються соком яблука осінні,
Прол“ється з переповнених дерев смола пахуча,
І свіжість п“янких руж під миром тіні
Заповнить пахощами теплий сад квітучий.
В цих пахощах під музику повільну
Єдиний розум мудрий, благородний,-
Здійметься ніжно в леті голубинім,
Над алтарем підійме світле слово.