Мамо, рідна матуся.
Ти - янгол мій, ти - мій рай.
В твої очі дивитись я не втомлюся,
Вони нагадують мені про рідний край.
Благаю тебе, не хвилюйся.
Я не палю.
Озирнись навкруги і дивуйся.
Бачиш?
Я поряд стою.
Чи пам’ятаєш ти ту першу чашку кави,
Ковток якої назавжди,
Змінив твоє життя і всі важливі справи,
Відклав наперекір твоїй судьбі?
А пам’ятаєш час коли для тебе,
Лиш починався цей важливий світ?
Ті мрії, те осіннє небо.
А перший дощ, чи перший сніг?
І де поділась усмішка твоя?
Така важлива, справжня і привітна.
І не губи себе, ластівочко моя,
Життя швидке і пройде непомітно.
І не звертай уваги на чужих.
Ти - наша кровна берегиня.
Що може діяться в тих головах пустих?
Не зрівнюй їх - сміття й себе - Богиню.