***

Лина Колотий
І чорні круки наді мной здіймались,
І люта челядь зранку вже гула,
А на майдані стяги підіймались
Героям,що навіяла зима…

І мармурові стіни розмовляли.
Здається,навіть вітер гомонів.
На барикадах зранку знов стріляли,
А я цього всім серцем не хотів!

Гули гармати,копотіли шини,
Воєнні дії на чолі з ніким,
Заради чого полягали сини?
Кому тепер співають гімн?

І знов реве і стогне Дніпр широкий,
По вітру чорний попіл розвива…
А он співають гімн поодинокий
Країні,геть якої вже нема…
26.03.14