То невже все так і буде?
Хіба ж то таке можливо?
Що ж Ви робите, Люди?
Вже й забули з чого
Починається Батьківщина?
Не з твого та мого,
Бо з нашого.
З щирого в Серці Кохання,
З Любові до своїх Людей,
До Землі, до Бажання
Бути і в Негоді разом,
Зберігати Цілісність Ідей,
А не йти за дешевим газом,
Чи туристичними путівками.
І цілісенькими Ночами
Гнатися за розумовими Мандрівками
До кращого Світу, де хочуть,
Что б Ми завжди мовчали.
Та хто ж Нас захистить?
Крім Нас самих Бажаючих не чуть.
З-за Кордону кажуть тільки "Цить".
За чужими плечима ховатися годі.
Час вже й Нам вдаватися до Сили.
Якщо вже рота свого розскрили,
То не здаватись.
Та буди разом у цій жахливій Негоді.