Нічого не бійся, бо цим ти дратуєш в собі собак
Не бійся – бо всі собаки вмирають теж
Коли ти спиш, ти не думаєш, сильний ти чи слабак
Коли ти спиш, ти дитина і просто собі ростеш
Отож не бійся й дивись, як світ навколо бринить
На тихі води і пажиті, на літні сонячні дні
Бо Той, Хто вірує в нас, не зваблюється й на мить
Ні тим, що живе в тобі, ні тим, що живе в мені
А спокій росте з глибин, так само, як і ячмінь
Долає тіло землі, наповнюючись теплом
Я хочу лише, щоб ти не знав про собак і змій
Тримаючись на шляху за двадцять другий псалом