Випадково хтось вигадав осінь,
У дощах розчиняючи ноти.
Це чар-зілля вогнем розлилося,
Спопеливши замки і ворота.
В руку падає іскра кленова -
Жили стрімко наповнює осінь.
Нею дихаю знову і знову,
Та її розгадать - не вдалося.
2004