Крок

Павленко Оксана
Крок назустріч - непроста задача
Через себе так переступить...
Він,чомусь, завжди багато значить,
Та непросто так його зробить.

Завмираєш знов на пів дороги,
Зважуючи мов на терезах
Всі думки, турботи і тривоги –
Змінюється відстань на очах.

Зовсім трішки!.. Ні ж бо – вже провалля
А чому – ти краще не питай.
Це деталі, це пусті деталі
І на них вже просто не зважай.

Крок назустріч – важко, безперечно,
Не питаю я тепер чому:
Розминутись можна недоречно –
Скаржитись тоді нема кому.
                2005