Прощай, Укра но...

Валентина Домчина
Ценное,заключающееся в прошлом,я могу пережить сейчас как вечное настоящее.Н.Бердяев.
"Або будемо на Русі,або пропадемо усі"-народне прислів'я.

Прощай і прости,дорога Україно,
Ми вірили в тебе,любили тебе,
А ти хочеш бачити нас на колінах,-
Згубило тебе це бажання тупе.

Сто літ ти була нам прийомная мати,
А ми прославляли тебе,як могли.
Ти вчила нас честі і гідності мати,
й НЕ МИ ТЕБЕ ЗРАДИЛИ І ПРОДАЛИ.

Як нашу державність вогнем поливали
Й камінням кидали орда-дикарі,-
Ти їх вихваляла,а не зупиняла,
Це був суїцид українській порі.

Та сталося диво в занедбаній хаті -
Воскресла СВЯТАЯ з руїн забуття -
Невдячними дітьми принижена мати,
Щоб їм від орди врятувати життя.

Велична і славна охрещено-сяйна,
Як сонце зійшла рідна матінка РУСЬ!
За наше прощення,за наше вінчання
Я прошу,болію,благаю,молюсь...