В моє вікно постукала синичка
І я її в впустить не забарилась.
Вона така проворна невеличка,
В кімнаті дуже зручно умостилась.
Я думала – у мене жити хоче
І ліжечко маленьке майструвала,
Та тільки пташка крильцями тріпоче –
Нехай летить – її я не тримала.
Тепер щодня у гості прилітає,
Їсть ласощі із рук і не тремтить,
Бо знає – птахів я не ображаю,
А як допомагаєш птахам ти?