ти всього лиш маленький байстрюк.
незапланований плід забороненого одноразового кохання Щастя з якоюсь повією.
твій батько навіть не здогадується про твоє існування. твоя мати залишила тебе одразу після пологів на порозі якогось занедбаного притулку і наступної ж миті стерла тебе з пам’яті. навіть імені не дала.
в тому притулку були такі ж виплюнуті на узбіччя діти - чиї матері були або дурепами, або шльондрами; чиї батьки були або наркоманами, або мудаками.
тебе виховували, точніше сказати, давали можливість для існування дві старі шкапи – Ненависть і Література. перша колись була коханкою твого батька. але, на щастя, вона не знала, чий ти син. друга – така ж сама повія, як і твоя мати, як і матері решти дітлахів. ці двоє керували притулком і вами – маленькими брудними зозулятами.
ти вижив і подорослішав. злий, як чорт, і розумний, як Бог. зовнішність – від батька. характер – від матері. такі лише в книжках бувають, але ж ти і є книжка. ніким не прочитана, але вже затаскана. тебе беруть з полиці, крутять у руках, дивляться на обкладинку, іноді переглядають зміст на першій сторінці та анотації від якихось неадекватних тупих редакторів, кладуть на місце. тобі здається, що твої сторінки склеєні, ти бракований, тебе ніколи не куплять. вони краще почитають Коельйо чи Джеймс, так простіше.
з книжок дізнався про Кохання, від повій дізнався про кохання. в усьому розібрався - не цікаво. в людях розчарувався – не цікаво. природа, релігія, філософія – не цікаво. тобі цікавий лише ти сам. навчився вбивати. не зброєю – словами.
у тебе немає друзів. як був одинаком з дитинства, так і залишився. якщо підпускаєш до себе когось – то не надовго і не близько. ти читаєш і п’єш, п’єш і читаєш. іноді працюєш, мало їси.
одного разу випадково зустрів Щастя. батько не впізнав тебе, але в тобі щось «йокнуло». ти намагався його наздогнати але Щастя зникло десь серед натовпу. ти шукав його все своє подальше життя, але так і не знайшов.
ти живеш з котом. часто думаєш про матір і про своїх теоретично ймовірних дітей, які так само, як і ти колись, ростуть у притулках. от тільки твоїм діткам менше підфартило. в них батько – Не/Щастя.
я просто стороння людина, але я знаю твою історію і з нетерпінням чекаю, коли ти помреш.