Як серце біль моє терзає .
Душа болить за мій народ .
Не видима рука все більше нагнітає :
За боротьбу , за хаос , за погром .
Плаче юнак , плаче і дівчина ,
Ховаючи всі сльози у душі .
Хіба країна всім вам так не мила ,
Що Ви руйнуєте її як злобні хижаки .
Молю тебе , небесний наш Владико .
Зупини потоки крові на святій землі .
Невже ми так зневірились глибоко ,
Що тонемо як наче в морі кораблі .
Час все біжить , а спокою не має .
Влада ховається за спиною омон .
Ось так життя все наше протікає
Для тих , хто набива собі карман .