За дверима зачинена втома
І образа й ще щось ; не збагну.
Ніби гостя до себе додому
Все шукаю ту стежку одну.
Як знайти, коли чуєш «Немає!»?
Як згадать, коли кажуть «Забудь!»?
Вже не день і не рік, а триває
Цілу вічність, здається та путь.
Я не буду питати – не варто!
Хочу правди – від кого почуть?!
Тільки кпини у відповідь, жарти
Не буває вже правди, мабуть.
Я здалась? Хто цю вигадав казку?!
Починаю лишень боротьбу.
Не вважаю цей крок за поразку
Слабкодухість тепер під табу!
10.04.06