Лариса Геніюш
ЖАЙВОРОНОК
Переклад з білоруської Любові Цай
О клич весни непереможний!
Руниться поля
далина.
Пил на ногах моїх дорожній,
мов сніг – на скронях сивина.
У полі жайворон вітає
весну, злетівши в небеса.
Я – теж як він,
я теж співаю,
бо без пісень душа згаса.
Співати,
вірити бентежно
у квіт ланів, у гір верхи.
Любити край свій так безмежно,
як тільки вміють ці птахи.
***
Оригінал:
Ларыса Геніуш
ЖАЎРУК
http://rv-blr.com/vershu/view/17762
О кліч вясны непераможны!
Рунее поле,
водаў бег.
Пыл на нагах маіх дарожны,
на скронях белым-белы сьнег.
У полі жаўранак вітае вясну,
узьняўся, каб пяяць.
І я – жаўрук.
I я такая.
І мне бязь песень не стрываць.
Зьвінець душой,
пяяць і верыць
у цьвет лугоў, у гон ракі.
Любіць зямлю сваю бязьмерна,
як толькі ўмеюць жаўрукі.