пастел1 в1чно зелена

Виктор Берллин
обіймаєш - ніжно і впевнено
пастель - вічно зелена
зорями неба пояснюєш сни
тиша - квітучі лани

носиш слова з собою
як безумовну зброю
від нудьги та дурнів
ажурні

чи то зажурені вулиці - тісно
приходь, пакуй валізи

не повіриш - тікати нікуди
ти - це канікули
безстрокові і престижні
населені пункти суміжні

люди наповнені знаками
будемо вірити факелам
ті, хто стали велетами
починали з маленьких келихів