Не розумієш ти моїх думок,
Вони течуть і далі плинуть з часом.
Як виникає з джерела струмок,
Впадає в річку і до моря разом.
Вони самі свій прокладають шлях
У руслі, де їм краще, спокійніше.
А ти висиш над ними, наче птах,
І кажеш – навпростець було б скоріше.
Та тільки всі думки мої течуть,
І лише мрії навпростець літають,
Бо там, де ноги камінь обійдуть,
Там крила перешкод не помічають.
І перш, ніж я зроблю наступний крок,
Уважно подивлюсь собі під ноги...
Не розумієш ти моїх думок,
То і не вказуй легшої дороги.
Не понимаешь ты моих мыслей.
Они текут и дальше уходят со временем.
Как возникает из источника ручей,
Впадает в реку и к морю вместе.
Они сами прокладывают свой путь
В русле, где им лучше, спокойнее.
А ты висишь над ними как птица,
И говоришь, что напрямик было бы быстрее.
Но только все мои мысли текут,
И только мечты напрямик летают.
Ведь там, где ноги камень обойдут,
Там крылья помех не замечают.
И прежде, чем я сделаю следующий шаг,
Внимательно посмотрю себе под ноги...
Не понимаешь ты моих мыслей,
То и не указывай легкой дороги.