На зорі, як в очі, дивлюся,
Десь там, поміж зорями – ти…
Давай поговорим, дідусю…
Я довго мовчала… прости…
Залишив, навіки залишив…
Мене на дитинства межі…
Пішов… тільки болісна тиша
У серце вганяє ножі.
Пішов несподівано, рано
Та й досі не можу прийнять…
Хотіла тебе, ветерана,
У травні я знову вітать,
І квіти тобі дарувати,
А ще – обійняти тебе.
І дякувать не забувати
За небо таке голубе…
Змінились і квіти, і небо,
Дідусю, ти світ цей прости!
Не затишно тільки без тебе…
Героєм залишишся ти!
Яким завжди буду пишатись,
І з Днем перемоги вітать!
В зворотній бік час запускати,
Щоб тільки тебе обійнять!