Хто хоче рота нам заткнуть,
аби не чути стогонів,-
отой і є для нас, мабуть,
нашим заклятим ворогом!
Щоб не могли ми говорить
про наші біди впевнено,-
ворог нас хоче перебить,
покінчити з проблемами.
І доки ми всі в різнобій
на біди свої скаржимось,-
в першочерговій, головній
ніяк не об’єднаємось.
Ми є народ-господар, що без ПРАВА
Своїх оцінювати «слуг»,-
В цьому єдиному ВСЯ ПРАВДА
І всі начала наших мук.
Бо «слуги» дуже вже «заїлись»
І в наших «слугах» «засиділись»!
На стільки вже вони не з нами,
Що поробились ворогами.