Просто диво шукати не варто десь далеко.
Воно поряд, всюди, все ним наповнене,
а тому здається, що його нема.
Такі от дива...
Виростають ніби з нічого квіти.
Діти ростуть як з води, змінюються щодня.
Починають про щось говорити,
проголошують мудрість неземну для тих,
хто може почути і зрозуміти.
Міти, народжені в глибині часу, живуть до сих пір.
Так само казки.
Ми існуємо в дивному світі, населеному богами, звірами та людьми.
Часто між ними різниці умовні.
Часто-густо перетинаються часи.
Випиймо, друже, келішок на дорогу.
Полетімо у Вирій чи Рай
чи ще куди...