У К Р А Ї Н О.
Я до болю шаную майдани
Там i гiднiсть, i честь - майорять.
Україно! Скидаймо кайдани !
Досить хибну стежину скорять!
Щоб Державі міцнішою стати
Не потрібні розваги гучні
Мов дитя - ми повиннi кохати
Сиві схили Дніпра чарівні.
Що накоїли ми ? Боже милий
Де - ж завзяття та щира любов
Як ворожі приборкати сили ?!
Відновити знецінену кров.
Не є пристрастю протистояння
У час смутку, хвилини скрутні
Самовідданість в праці, навчанні
Не лише, щоб на користь собі.
Пам’ятаєм - чиє в нас коріння
Та мерщій зберемося в похід
Крок за кроком до порозуміння
Об’єднавши і захід, і схід.
Годі бавитись довготерпінням
Важіль долі – суцільне кермо
Назмагались вже гріхопадінням
Власноруч натягнувши ярмо.
Сподівання згаса на одинці
Не вгамовують спрагу пісні
Ми - ж єдиний народ, українці !!!
А взаємини - ледве тісні.
Як звести дивовижну країну
У занепад - з родючих ланів ?
Кращу долю відчуй Україно
У безмежній любові синів.
Скiльки ще нам збирати майдани ?
Вiчнi душi героїв - не сплять...
Україно ! Скидаймо кайдани !
Досить хибну стежину скорять.