Може, ти був занадто байдужим,
Або я була надто жорстокою.
Тільки знай, що лиш ти, милий друже,
Є причиною мОго неспокою.
От такою вдалась моя сутність-
спокій просто близький нулю.
Я ненавиджу за відсутність
Більше, ніж поруч тебе люблю.
Довго ладна тебе чекати,
Та всьому настає ліміт.
Чом кохання подібне до страти-
Тіло мре, а душа болить?
Погляд твій- як могутняя зброя.
Я заплуталася... Поясни:
Краще бути в думках з тобою,
Чи реально в самотності гнить?
Крутить пальці, лама суглоби.
Але ліків нема, мабуть,
Від такої важкої хвороби,
Що надією марною звуть...
Бо вона помира остання,
Часом вже після нас самих.
Я тобі задала питання,
А твій голос навіки стих...