Життя

Яна Прокопович
Життя...Таке маленьке слово,
Життя...Іде, та навіть і біжить.
В думки свої я поринаю знову.
Воно іде і тільки в ту останню мить,
Ми розуміємо для чого ми живем,
Малюєм долю в себе на руці
Ми мріємо, радіємо і плачем,
Життя проходить, ну а що в кінці?
Пройдуть іще роки,
Не будем вічно жити.
Ми втратим пам'ять, може й співчуття,
Але життя ми будемо любити.