попри скелі пустих зусиль
попри море втрачених важелів
я міг обіймати світ
будинками міст святих
не ображених
уважно чекав птахів
ретельно накопичував сленг
здавалось, листи беріг
як донорську кров для вен
та день збігав до дня
люди спішили всюди
бо там нема вороття
куди ведуть пересуди
я думав: що в мене є
можливо, хоч звук її мови
таке щось солоне й густе
мов обіцянка перед "словом"
але
на жаль, зараз так:
вагу має лиш дія та зелень
не знаю, що це було і як
та скелі втратили колишню велич