Ех, Батько Тарасе, пам’ятали ми заповіт,
Вірші твої поважали десятками літ…
І Вкраїну прекрасну дуже любили,
А тепер он, скільки зла Їй «наносили»!
Встань, подивись, що тепер наробили(!):
Братською кров’ю «волю ту» окропили!
І все це - «патріоти», які вчили вірші -
Немає у них, мабуть, зовсім душі!
Й так лунає криваве їх «Слава Країні!»,
Що й подумати страшно…невже ми єдині?!
Під гаслом твоїх патріотичних віршів
Вбивають рідних українців своїх.
І тепер називають нас* ворогами,
Малюючи свастики нам під ногами…
І стяг** у них тепер не жовто-блакитний,
А чорно-червоний, мов кров’ю облитий.
І соромно, Батько Тарасе, за все –
Тільки біль народу все це несе…
Добровільно ми хочемо ділитися навпіл,
Але Пани показують свій «характер»
Та не дають змоги нам розділитися,
А людська кров продовжує литися…
І давно з Панів не хвилює нікого
Ні Дніпро величний, ні синє море –
Хочуть ще вище олігархів пропхнути
І смак грошей заморських відчути!
Тітка та, що з косою завжди,
Вручає нацгвардії своїй «калаші»
І йдуть вони дружно нас «зачищати»,
Говорячи, що прийшли народ захищати…
Ворогів знайшли у своєму ж народі,
А втопитися мріють в європейській «свободі»!
А ще навели бусурманського війська –
Мабуть, не потрібна держава їм українська…
По телевізору брешуть про нас,
Що ми терористи й російський спецназ…
Вони за «націю чисту» воюють
Та нас, буцімто, зовсім не чують:
Ми ж не арійці, як нацисти про себе казали,
Ми Русичів діти, ми браття – слов’яни!
Скажи нам, Тарасе, як далі жити,
Коли в Україні «арійські» ці діти
У вогнищі палять мирних людей
Лишень за «кусень» якихось грошей?!
До чого ти звав??? До Волі святої?!!
Кривава вона…я не хочу такої!!!
P.S. Ось так і вбили, Кобзарю, твою Україну –
Патріоти Їй вирили «могилу Єдину»
16.05.2014
_________________________________
*нас - громадян зі Сходу України
**стяг - прапор