Кохала б я його

Лилия Боровик
Він міг би стати на весь вік
Моїм єдиним почуттям.
Я б цілий світ йому до ніг,
Я б віддала своє життя,
Щоб бути вічно поруч з ним…

Я б не шукала більш скарбів,
Бо він - найбільше із багатств.
І ми, як пара голубів,
Без зайвих слів і без образ
Могли б на двох ділити сни.

Кохала б я його, як ніхто не кохав.
Кохала б я його… божевільна - нехай!
І стихав би весь світ від моїх почуттів.
Я б час могла спинить, якби він захотів.
Кохала б я його, як ніхто не кохав.
Кохала б я його… божевільна - нехай!
Я прохаю в небес, щоб він горя не знав…
Я все віддам за те, щоб він мене впізнав,
До себе звав…

Я б пробачала всі гріхи,
Не помічала б в ньому вад.
Торкалась знов його руки,
Спішила б ніжно цілувать,
Щоб знати точно, що він тут.

Я б не казала, як люблю:
Це видно й так в моїх очах.
Я відднайду до серця ключ,
Вгамую смуток і печаль -
І всі проблеми відійдуть…

Кохала б я його, як ніхто не кохав.
Кохала б я його… божевільна - нехай!
І стихав би весь світ від моїх почуттів.
Я б час могла спинить, якби він захотів.
Кохала б я його, як ніхто не кохав.
Кохала б я його… божевільна - нехай!
Я прохаю в небес, щоб він горя не знав…
Я все віддам за те, щоб він мене впізнав,
До себе звав…

Кохаю я його, як ніхто не кохав.
Кохаю я його… божевільна - нехай!
І стихає весь світ від моїх почуттів.
Я б час могла спинить, якби він захотів.
Кохаю я його, як ніхто не кохав.
Кохаю я його… божевільна - нехай!
Я прохаю в небес,
Щоб він горя не знав…
Кохаю я його,
Як ніхто
Не кохав