У гнiздi смердючим «голосом народу»
Твiй голос розуму забули, задавили.
Та вiд потворності вiдвага буде довго,
Поки що дiтки воронiв мораллю не пiднiмуть.
Судите всi на одного!
Немає, видно, мушкетерiв часу.
Патрiотизм став рiвний слову «нiчого»,
Синонiм розуму нам говорить: «Нi разу!»
Як важко у свiтi жити одному,
З мейнстрiму вибувши зі своєї волi.
Не може музика твоя iнакше у горі,
Де ноти сміло руйнують «чому».
© Лео Лунарiс