За крок до веселки

Павленко Оксана
Боляче… та чи комусь те треба?
Не вплітаю в косу стрічку неба,
На хресті вже розіп’яли душу…
Ні! Не можу! Та терпіти мушу!

Є ну хоч якийсь ліміт отрути?
Не слабка, і розірву я пута!
Впораюсь, собі я не наврочу!
Відпустіть мене – літати хочу!

Погляд – просто каменем на шиї!
Я ненавидіти так не вмію!
Бог суддя! Все знає і все бачить,
І навчить забути та пробачить!

То все буде потім, а до того –
Вся сльозами зрошена дорога…
Вам від того легше? Я щаслива!
Я – в веселці! Закінчилась злива!