Ти чув природи мелодію просту?
Повівання вітру,шелест трав,
імпровізацію дощу
і силу грому й блискавиці відчував?
Чи чув ти пташок на світанку?
Коли сонця промені ясні
собою освіщають гір вершини,
ти чув їх вранішні пісні?
Ти чув,що ліс,мов флейта,
під силою вітру гуде?
І цей звук з головою,
цілком огортає тебе?
А потім...все затихає...
День,буденні турботи,
музика природи -змовкає,
її заглушають тривоги.
Але ввечері,в спокої знову
ти почуєш в траві цвіркуна,
і забувши про втому-
вмикаєш гучність,сповна!!!
3.05.14.