Кумов машини

Николай Решетняк
Кум мене сьогодні в гості запросив,
Зрозуміло, я одразу ж поспішив.
Завітав. Питаю в нього: – В чому річ?
Він говорить: надоїв мені «Москвич»

Подивись на траси в місті, чи в селі,
Іномарки роз’їжджають по землі!
Ось подумав я, кредит у банка взяв,
Та сьогодні ж іномарочку пригнав!

Полюбуйся на красуню в гаражі,
Це не те, що той «Москвич» старий в іржі!
Говорю йому: – Навіщо взяв кредит,
Кожен банк мов кровожерний паразит,

Із клієнтів своїх грошики сосє,
Та відсотки начисляє й крушить все!
Кум говорить: – Забери назад слова,
Ти забув, що я в сільраді голова,

Кожен день в мою кишеню гроші йдуть,
А платити ж десять років по чуть-чуть,
Ти машину зараз цю порозглядай,
Хоч проїхатись? То чоботи скидай,

Бо на них землі й грязюки цілий пуд,
Насмітиш мені в машині ти отут!
Всівся я, мотор тихенько так шумить,
По дорозі іномарка швидко мчить,

Вікна в дверцях закриває й відкрива,
Телевізор, магнітола, ну й дива...
Рік минув, незадоволений став кум,
Видно те, що огортає його сум,

Бо в сільраді «погорів» на хабарах,
Ледь зумів він відкупитися в судах!
На бензометрі частіше в нього «нуль»
Дуже рідко став сідати він за руль,

З банку йдуть тепер листи йому сумні.
«Заберемо все,плати пеню в три дні!!!
А грошей тепер нема для плати в банк,
В ніч одну йому приснилось, ніби танк,

В нього дуло своє довге націля
Й без зупинки прямо цілить та стріля!
Вдень, з’явивсь якийсь із банку працівник,
Він ДАЇшників з собою приволік,

Іномарку з документами забрав,
Бідний кум йому й словечка не сказав!
Хоч машини вже й нема, листи все йдуть,
Пишуть що будинок скоро відберуть,

Він уже продав: коня, свиней, корів,
Двох вівчарок та породистих котів,
Банк продовжує душити мов бандит:
Віддавай свій не проплачений кредит!!!

Кум говорить: – Ну, навіщо, я дурний
На машині в здумав їздити такій!!!
Краще їздив й зараз я на «Москвичі»
Й ніж псувати собі нерви вдень й вночі…


Сниться сон йому: неначе лютий танк,
Представляючи безжалісний, злий банк,
Щез, коли купив на здачу с сигарет,
Кум собі і лотерейний ще білет!

Вранці, кум до магазинчика побіг,
Пачку «Пріми» та білет, купити встиг.
Сон як кажуть, «був у руку» бо кредит,
Заплатив він банку в той же день в обід!

«Запорожця» ще старенького купив,
Та на ньому аж додому прикотив!
А тепер, застерігає він усіх,
Що кредитив різних банках брати, гріх!