О цей шалений марафон!
В нім відстань міряна життям.
Мовчить, не дзвонить телефон,
Це значить – буду бігти сам.
Із пункту «А» до пункту «Бе»
Несусь, несусь, не чую ніг.
Темніє небо голубе,
Ляга на скроні перший сніг.
Жахний сьогодні бачив сон,
Я вірить став тепер у сни.
О цей шалений марафон!
Добігти б лише до весни.
Обняти наш вже сивий сад,
Понюхать яблунь ніжний цвіт.
Та розвернутись би й назад,
Гайнуть назад на двадцять літ.
Там легко так було в дорозі,
Там все було таким простим…
Стоїть вже осінь на порозі
З вердиктом грізним і гірким.
Не пить вина з примерзлих грон,
Не стерти часу білих плям.
О цей шалений марафон!
В нім вічність міряна життям.