подаруй себе

Снижана Руденко
і вбити себе мало мені
закарбувати пам'ять важко
втекти з цього міста нелегко
в пам'яті досі твої долоні
і вечір що зближає нас
я пам'ятаю досі той жахливий час
чи можна сказати що я не жалію?
я пам'ятаю ,очі руки,голос
а життя летить мов птах
якому спалили крила
я не скажу більше ,пробачу
бо я живу,ти досі плачеш
сьогодні мені спалили крила
а завтра душу дитини
я хочу мріяти,літати
але насправді падаю
і більше не взілтаю
я би вмерла цього вечора
і квіток запашних нарвали
б мені твої долоні
я буду вмирати сьогодні,завтра
кожного дня
і нікому не скажу
що причиною моєї смерті є ти
я так мріяла засинати на твоїх руках
і цілувати на ніч твою шию
ложити квіти на свою могилу
знову ж ,троянди
принеси мені квіток букет
в якому будуть всі мої квіти
чому життя так ламає?
кричить мені душа твоя
що вірити більше не можна
я вб'ю тебе,брешу
я не забуду тебе
позаду багато щасливих літ
а завтра кам'яний щит