Алкоголь руйнує людей,
людей руйнують інші люди.
І серед нестерпно-безсонних ночей,
ми чекаєм ранок, на те що далі буде.
Людей руйнує завелика гордість,
Зухвалість й страх душу роз'їдають,
беремо усе, нічого не віддаєм натомість,
розбиваючи серця тим, хто нас кохає.
У кожного всередині - безодня,
із слів чужих, якими нас труїли.
Людей руйнує їх важка самотність,
що відрізає їм великі гарні крила.
Гордо приймаємо дрібні поразки,
зриваючись на крики німі.
Начебто нас щось руйнує - то відмазки,
бо себе руйнуємо лиш ми самі.