Пройшли роки… і ось я знову вдома,
На жаль, тепер лиш тільки у гостях,
Де все мені таке близьке - знайоме,
Де я росла в сусідів на очах.
Де я пройшла свої найперші кроки,
І де дитинство, юність провела,
Куди не глянеш - світ такий широкий,
Та всі шляхи ведуть нас до села…
І летимо туди, забувши втому,
Хоч манять нас незвідані краї,
І знову повертаємось додому,
Немов з далеких мандрів журавлі.
Пригадуючи з вдячністю хвилини,
Весни своєї радісної дні,
Давно вже заросли оті стежини,
Що ти колись протоптував мені...
(1996р)