Просто книга лежить на столі. Дивна така книга. Вона може бути Книгою Долі, Довідником Початківця-Месії або рецептурною книгою для для приготування житнього квасу. Питання не в тому, що там написано, а як то все прочитати...
Я гортаю сторінки свого життя. Це краще робити в просонні. Тоді картинки стають особливо яскравими, а голоси гучнішими. Торкаюсь пучками пелюсток троянд, ніжного носика маленької доні, проводжу рукою по сидінню щойно зробленої татом гойдалки і відчуваю, як дошки пестять мої долоні.
Я слухаю віддалені голоси: діда і баби; мавки і перелесника; казкаря Конона. Здається живу одночасно у трьох світах, а може їх більше, так, звісно, їх більше, але розумію, що він єдиний. Ми одночасно човен і вЕсло, осклеп і гусінь, укіс і перевесло. А ще ми - Метелик_і_Змій.
Так от книга. Таке от життя. Читати_не_перечитати. Ну все! Досить вже спати! Ходімо надвір. Літати_плавати_жити...
07.06.2014 13:48