Якби ж ти знав, як я страждаю
За краєм. Омана. Дурманить
Волосся твоє колихає
Одного бажання замало. Знаю
Я не бачу, як сiре листя
Душу твою зiгрiває.
Якщо можеш бiгти - бiжи.
Стривай.
В тебе я дещо спитаю.
Скажи менi, як у тiм гаю
Де вiтер як пташка спiває
Могло таке трапиться. Як?
Немає сил зрозумiти.
Немає бажання іти.
А мрії мої як квiти...
Ти можеш зiрвати й покинути.
Твiй задурманений погляд
Твоє мерехтливе бажання
Як зрозумiти мовчання,
Коли не про що ти не дбаєш.
Знаєш, коли твої руки
Торкались мойого дозвілля
Вiдчути могла я лиш бiль
Та тяжкiє муки свідомості.
Як може лишитися совісті
Той, хто її зовсiм немає.
Скажи менi, що, якби в Раю
Твої колихались бажання?
Останнє твоє сподiвання
Останнiй мiй погляд в безодню
Зустрiлися там нашi очi.
Я знаю, що це на прощання.
Якщо менi Батько дозволить,
Якщо ти грiхи не замолиш
Сплети той вiнок iз ромашок.
На мене вдягни його й зникни.
Природи останнiй виклик.
Скарги тихе мовчання.
Ти мiг би змiнити всю долю,
Дiзнавшись, як я тут страждаю.