Ода Кременчуку

Людмила Киреева-Силенко
Місто-красень стоїть над Дніпром величавим
Де колись чумаки прокладали свій шлях,
Заслужило воно і пошану і славу
У жорстоких боях, і у мирних трудах.

       Приспів:

Хай життєві вітри носять в далі далекі,
В рідне місто моє повернусь, прилечу,
Як з далеких країв прилітають лелеки,
Так і я повернусь, прилечу, прилечу
В рідний мій, в рідний мій Кременчук.

Хоч не раз вороги місто вщент руйнували,
Та, як Фенікс, воно поставало з руїн.
Сильні руки людей знов його підіймали,
Воскресав Кременчук гарним і молодим

Приспів:

Ген, біжать кучеряві замріяні хвилі,
Кременчук і Дніпро, як два рідні брати,
Трударі, хазяї, незалежні і щирі,
Непохитні і мужні на віки, назавжди!

Приспів: