Друзям зі Львова
--Здоровенькії були!
--Здрастуй, друже! Як ся маєш?
--Позабули вже, коли
Й на Вкраїні ви були?
--...Швидко так і не згадаєш.
Роз’ятрив ти душу нам,
Не питався б краще.
Тіло - тут, а серце – там,
Біля вишень, діток, мам.
Важко тут, а там ще важче.
Не життя, а пекло там:
Топчуть там закони Божі,
Білий світ там - лиш панам,
Злодій там живе і хам,
З жиру бісяться вельможі.
-Вибачаюсь, земляки,
Люди добрі, милі.. -
Простягаю дві руки
І стискаю кулаки
У німім безсиллі.
--Я такий же як і ви,
Тую ж маю долю бідну,
Хоч візьми її порви,
Хоч живую задави,
Україні непотрібну.
Окацаплені хохли…
Так і проживаєм.
Знать, розумними були -
Душі в рабство віддали -
Маєм те що маєм.
Москва 2004