Цей ступор,який не дає відчувати все,як раніше.
Лиш темрява,затянута хмарами.
І старі фільми з сюжетами вже навіть не тішать.
Розмови людей схожі на марення.
Крик,що став комом у горлі
Не дає вільно співати.
Всеохоплюючі будні тримають в полоні.
І камінь з душі вже ніяк не прибрати.